Нотатки спостерігача мобільної групи

     Ще до початку парламентських виборів 2012 року їх називали найбруднішими. Це були перші вибори, на яких я мав право голосу. З своїм вибором я визначився заздалегідь, а от стати спостерігачем вирішив лише у вересні місяці. Перспектива бути спостерігачем  мене зовсім не привабила, а от ініціатива «За прозорі вибори» зацікавила, тому приєднався до їхнього проекту. Протягом місяця готувалися до виборів, проходили тренінги, вивчали Закони України. 28 жовтня настала можливість змінити щось у житті країни...

     Прийшовши на свою виборчу дільницю за 5 хв. до відкриття побачив чергу людей, котра складалася переважно з пенсіонерів. О 8:00 дільниця не відкрилася. Почекали ще 5 хв. і нам дозволили пройти всередину. Зробивши свій вибір, почав спостерігати, як працює дільнична виборча комісія. Поки що все тихо – людей багато немає, з першим напливом комісія справилася. Протягом наступних 2 годин все проходило мирно. Усі порушення відразу зупинялися спостерігачами дільниці, які пояснювали виборцям, що це заборонено. 

О 10 годині ми поїхали по 165 виборчому округу (Зборівський).  З собою мали фотокамеру, ноутбук та телефон, який використовували, як модем для ведення твітер трансляції. Першою дільницею на котру ми зайшли – була ДВК № 610460 біля, якої не було попередження про те, що ведеться відео зйомка та про те, що в кабінках для голосування вона не ведеться. Як пояснили члени ДВК, їм ніхто не повідомляв про те, що попередження повинні бути. Аналогічні ситуації спостерігалися і на всіх наступних дільницях, на котрі ми заходили. Роздавши їм повідомлення з контактною інформацією, куди вони можуть звернутися, якщо виникнуть якісь питання, ми вирушили далі у Зборів.

            Найбільше, що кидалося в вічі у місті Зборові – це агітматеріали, які висіли майже всюди. Поговоривши з головою ДВК № 610406 у м. Зборові, він пообіцяв обов’язково повісити попередження та вибачився за це порушення. Переважна кількість виборців, котрі були на дільниці – пенсіонери. Після цього ми завітали у ОВК №165, де було все спокійно. Лінійок від Партії регіонів не було, члени ОВК працювали у звичному їм темпі.  Лише біля ОВК на стовпі висіла агітація за одного з кандитів – мажоритарників.

            Після ОВК ми відвідали ДВК №610407, де «традиційно» не було повідомлення про ведення відео зйомки. Аналогічна ситуація повторялася і в наступних виборчих дільницях по дорозі в Бережани, на які ми заходили. Також у селах лунали скарги на малу активність населення, а особливо молоді.

            В селах знову ж таки помітили вдосталь агітацій від багатьох партій та мажоритарників зокрема. Чи це провокація, чи на них ніхто не зважає, сказати не можу. Курйозних ситуацій не було аж до самих Бережан, де трапився випадок, коли  жінка намагалася проголосувати поза кабінкою, але на це відразу звернули увагу спостерігачі, які не дозволили їй цього зробити. Грілися на цій дільниці дровами, які регулярно підвозили на машині.

            Від Бережан наш маршрут лежав у Підгайці. По дорозі окрім агітації ніяких інших порушень не було. Цікава ситуація склалася, коли фотографуючи прапор однієї із партій на приміщенні Державної казначейської служби на нас з вікон почали показувати пальцями. Підозрюючи щось недобре, ми посідали в машину і поїхали далі. У Підгайцях на ДВК №610805 ми перешкодили видачі бюлетенів для голосування без пред’явлення необхідних для цього документів. Жінка дуже дивувалися, почувши, що для голосування, окрім запрошення, необхідно пред’явити паспорт.

            Наступним населеним пунктом в який ми направилися було смт. Козова та 2 дільниці: ДВК № 610498 та ДВК № 610497. На першій дільниці спостерігачі проявили ініціативу – відмічали кількість людей котрі проголосували. А на ДВК №610497 біля дільниці була велика кількість агітматеріалів. Попередження про відео зйомку не висіло.

            На цьому  наша подорож завершилась.  Вже у Тернополі ми дізналися, що сайти «Опора» і «Майдан» впали під D-Dos атакою і наша твіттер трансляція під хештегами #elect_te та #elect_ua та повідомлення у фейсбуці були єдиною можливістю повідомити громадськість про перебіг виборів. Тернопільська область та проект «За прозорі вибори» з цим справилася.

Ігор Білик